Люстратор


 

Реклама

Загрузка...

Форма входа

Присоединяйтесь к нам. Будьте в курcе свежих событий и новостей.

Закрыть

Loading...

21 червня усі лікарі та медичний персонал загалом відзначають своє професійне свято – День медичного працівника. Це люди, які мають стосунок до кожного з нас, починаючи з перших секунд нашого життя. Та  й навіть до народження. Бо найпершими ми відчули не мамині руки, а, як не крути, – руки лікаря чи акушера. До Дня медика ми поцікавились, як же ж пишуть, та які почерки мають наші рівненські медичні працівники.

Існує легенда, що у медичних навчальних закладах навіть існує спеціальний предмет, який вчить лікарів писати своїм «фірмовим» почерком. Але якщо серйозно, то почерки в деяких лікарів справді унікальні. Можливо, вони хочуть у самих рецептах закодувати якусь секретну інформацію чи таємний шифр. Є версія, що медиків ще здавна вчили спотворювати почерк, щоб ніхто не зміг прочитати діагноз чи рецепт: аби пацієнт не злякався хвороби чи ще хтось не став лікувати свою схожу тими ж ліками. У Канаді навіть розгорнули цілу акцію проти нерозбірливого почерку лікарів, і боротися з ним намагаються за допомогою єдиної системи електронних медичних приписів.

Зазвичай основними причинами поганого почерку в лікарів називають дві: перша – це необхідність дуже багато і  швидко писати в університеті, а друга – це обмежений час для прийому одного клієнта, за який лікар не може дозволити собі виділити час на каліграфію, коли за дверима ціла черга. Але відомо, що особливості почерку залежать від характеру людини та її світосприйняття.  

Про що ж може говорити нерозбірливий почерк людини коментує психолог Дмитро Кравчук так:

- У дітей поганий почерк говорить про те, що думки рухаються швидше, ніж руки (дрібна моторика). У деяких лікарів може бути те ж саме. Особисто мені здається, що вони просто знецінюють ці записи, оскільки постійно щось пишуть. Тому вже й не стараються писати зрозумілим почерком, а роблять це, щоб від них відчепились. Насправді мені лікарів шкода, адже їм доводиться виконувати багато непотрібної паперової роботи.      

Щодо студентської лави, то в медичних вишах і справді потрібно писати дуже багато. Студентка-рівнянка Буковинського державного медичного університету Ірина Гуріна пояснює, що почерк псується ще в студентські роки через величезну кількість конспектів та шаленого темпу записування:

- Особисто в мене жахливий почерк, але читабельний. Почерк міняється під час навчання, але не так вже і кардинально. Основні риси почерку, які притаманні кожній людині, –  лишаються: чи великі літери, чи заокруглені, чи з нахилами та інше. Основна зміна в почерку – через потребу у швидкому записуванні. Особливо на лекціях: матеріалу море, а читають дуже швидко. А писати мусиш, причому конспектів – безмежна кількість (особливо терапія). Довго панькатися не хочеться – от і стараєшся все швидко нашкрябати. А зараз ще й намагаєшся економити площу – зошити дорогі стали, і ліпиш все в кожен рядок. Але є лікарі із шикарним почерком, бо це від характеру залежить. Наприклад, у педанта рідко буває поганий почерк – завжди літери рівні, акуратні. Такі серед лікарів теж є.    

Працівники аптек з посмішками згадують рецепти лікарів, адже кожного дня їм доводиться розгадувати препарати. Аптекар Катерина мережі закладів «Моя аптека» говорить:

- Ми дуже часто не можемо розібрати, що пишуть лікарі в своїх рецептах. Але читаємо, намагаємось здогадатись, складаємо частинами склади…Дивимось на діагноз. Найгірше, коли й сама людина не знає, що ж їй виписали. Але ми звикли до таких ситуацій і дивуємось тоді, коли почерк каліграфічний. А таке теж буває.

Графолог, викладач Національного університету «Острозька академія» Сергій Йосипович Гонгало пояснює:

- Почерки медпрацівників – це окрема тема для дослідників почерку. За власними спостереженнями можу сказати наступне: почерк лікарів можна класифікувати за такими критеріями: 1) володіння спеціальністю; 2) ставлення до роботи; 3) сталення до пацієнтів. По першій групі – лікар, який добре орієнтується у своїй спеціальності, пише не зовсім розбірливо. Почерк читабельний, швидкий. Лікар більше думає про хворобу, ніж про хворого. Інший варіант, коли почерк читається добре, літери близькі до прописних – лікар думає про хворобу, але і пацієнт йому не байдужий. У картці, як правило, записано всі симптоми та рекомендації щодо лікування. Щодо лікарів, яким робота і пацієнти є «неминучим злом», то їх почерк може бути або повністю нечитабельний (напишу будь-що, аби відчепились), або близький до «шкільного», при цьому літери будуть максимально спрощені, текст запису малоінформативний. Але це лише загальні дані. Багато залежить від характеру самого лікаря, його спеціалізації та ставлення до пацієнтів (часто від змісту написаного може залежати життя та здоровя людини). Не шукайте лікаря з гарним почерком, який нагадає вам шкільні прописи. Запитаєте «чому»? А тому, що такий лікар буде лікувати вас чітко за підручниками та вказівками, сам він буде боятись прийняти рішення. А загалом, я б рекомендував узяти свою медичну картку, подивитись наявні там записи, спроектувати їх на лікарів, які їх робили, та зробити власні висновки.

Швидше за все, ситуація з почерком – стереотипна. І поширюється зовсім не на всіх. Лікарі та медичні працівники з гарними читабельними почерками справді існують.  А люди з нерозбірливими почерками є і в інших професіях. Медичні працівники Рівненської обласної дитячої лікарні погодились продемонструвати свої почерки, написавши вірші українських поетів Аттили Могильного та Івана Непокори.

Сайт «ГОЛОСНО» щиро вітає усіх медичних працівників Рівненщини з професійним святом та бажає хронічного здоров'я, рецидивуючого щастя, гіпертонічної зарплатні і вагітного гаманця! 
Фото - Ірини Гуріної.

http://golosno.com.ua/novini/1434785353-pro-firmovi-pocherki-rivnenskih-medikiv.html

Опубликовано в Новости Ровно
Загрузка...