Навколо відновлення енергетичної інфраструктури запрацювали злочинні «схеми»

До 30% від вартості обладнання осідає в кишенях корупціонерів.

Наприкінці листопада уряд дозволив закуповувати товари, роботи і послуги для будівництва енергооб’єктів узагалі без жодних тендерних процедур за погодженням із Міненерго (зміни до постанови Кабміну №1178). Після цього «Укргідроенерго» відкрило кишені, пишуть Наші гроші.

За 10 мільйонів гривень держкомпанія замовила обстеження обладнання Дністровської ГАЕС для оцінки стану та придатності після ракетного удару, який Росія нанесла 31 жовтня. Тоді ж були обстріляні Дніпровська та Кременчуцька гідроелектростанції. І от на закупівлях обладнання замість пошкодженого почалось найдцікавіше.

Чверть мільярда «болгарам»

«Укргідроенерго» 21 грудня без торгів замовило для Дніпровської ГЕС автотрансформатор потужністю 400 мегавольт-ампер (МВА) вартістю 6 млн євро, або 233 млн грн. Це дуже потужний трансформатор ANAR3E (АТДЦТН) 400000/330/150.

На фотографії зображено трансформатор удвічі меншої потужності. Це один із базових трансформаторів, які дозволяють випустити з гідроелектростанції якнайбільше електроенергії споживачам. Саме через руйнування таких трансформаторів в Україні великі проблеми з доставкою енергії, навіть коли працюють всі енергоблоки.

Вартість трансформаторів оцінюється за потужністю, тобто нас цікавить ціна за один мегавольт-ампер. У різних виробників вона різна, але існує закономірність: що потужнішій трансформатор, то менша ціна за 1 МВА. Це як із книжками: що більший наклад, то менша вартість одного примірника.

Журналісти порахували цей показник. Для трансформатора «Укргідроенерго» потужністю 400 МВА вийшло $15,9 тис за МВА. За даними «Наших грошей», у світових виробників такій ціні відповідають удвічі менш потужні трансформатори.

До того ж, ця ціна суперечить досвіду закупівель таких трансформаторів в Україні. У грудні 2021 року «Укренерго» замовило автотрансформатори потужністю 195 МВА виробництва «Запоріжтрансформатора» по $14,2 тис за МВА. У січні 2022 року їхню ціну ще й знизили до $13,1 тис за МВА. У 2018 році «Запоріжтрансформатор» продавав «Укренерго» трансформатори по $7,5 тис, а в 2016 році – по $7,9-10,0 тис за МВА.

Крім дивної ціни, «Укргідроенерго» дало ще одну підставу для сумнівів у доброчесності закупівлі, проведеної поза «Прозорро». Постачальником обрали не виробника, а посередника – фірму «Нютек Инженеринг». Вона з Болгарії, де немає жодного виробництва потужних трансформаторів. Зате у неї є досвід співпраці з Україною. У 2020 році вона отримала контракт щодо поставки запірно-регулюючої арматури на 96 млн грн для Запорізької атомної електростанції, яку на той час очолював Петро Котін із команди Германа Галущенка. Тоді фірма також поставляла не власну продукцію, а товар від німецького виробника. Крім того, тоді власниками болгарської фірми були Цвєтанка Банчева з Болгарії та українець Денис Пенський із Кривого Рогу. Що дало привід говорити про входження криворізької команди Володимира Зеленського на атомні підряди. Після того скандалу криворіжця вивели із засновників «Нютек інжинірингу», і його місце зайняв болгарин Румен Іванов.

Отже, висновок з цього кейсу такий: дозвіл на закупівлі поза правил «Прозорро» дозволяє замовнику ніяк не обгрунтовувати вибір постачальника.

Півмільярда «полякам»

У ще одному свіжому договорі «Укргідроенерго» змішались до купи електрощитові шафи і трансформатори на 500 мільйонів гривень. І неможливо просто розділити ціну закупівлі на кількість придбаних товарів, а отже, неможливо й порівняти з ринковою ціною. І це є другий недолік рішення уряду про виведення закупівель з «Прозорро».

А порівняти потрібно, бо «Укргідроенерго» для освоєння цих 500 мільйонів гривень обрало дуже цікаву фірму «NPP Energo-Plus Europe». Вона хоч і зареєстрована у Польщі, але знов-таки має український слід. Її директором є українець Євген Корф.

Євген Корф – це бізнесмен з Кременчука, який у 2020 році обрався до Полтавської облради від «Опозиційної платформи – За життя». Тоді він був і лишається донині власником українського ТОВ «НВП «Енерго-Плюс» – тезки польського постачальника «NPP Energo-Plus Europe».

Серед його бізнес-партнерів є Вікторія Попенко: вона разом із Корфом заснувала «Благодійний фонд «Довіра і допомога». Це родичка відомого енергоексперта Олега Попенка, вони є співзасновниками ГО «Центр сприяння реалізації енергоефективних та екологічних проектів». У свою чергу Олег Попенко входить до команди нардепа від «Батьківщини» Олексія Кучеренка, який публічно атакує діяльність «Укренерго».

Маржа для іноземців

Напрошується логічне питання. Якщо у постачальників очевидні українські сліди, то навіщо державному замовнику обирати постачальником іноземну «прокладку»? Все просто. Контракт з іноземною фірмою дозволяє відразу перевести все в валюту і законно перевести гроші за кордон. І там уже калапуцать маржу подалі від очей Нацбанку, Держфінмоніторингу і правоохоронців. Причому маржа залишиться на «прокладках». Справжні виробники продають їм товар по своїй ціні Х. Потім «прокладка» додає свої 30%, і замовник оплачує товар вже по ціні Х+30%. І ось 30% відразу з державної кишені прямо виводяться за кордон.